Толковый словарь таджикского языка (в 2 томах). — Душанбе, НИИ языка и литературы им. Рудаки. Под редакцией Сайфиддина Назарзода. 2008.
уболівальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
уболівальниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
уболівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
уболівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
уболівальниця — (вболіва/льниця), і. Жін. до уболівальник (вболіва/льник) … Український тлумачний словник
уболівати — (вболіва/ти), а/ю, а/єш, недок., без додатка і за ким – чим, за кого – що, заст. над ким – чим. 1) Гостро переживати у зв язку з чим небудь, глибоко сумувати за ким , чим небудь. || без додатка. Виявляти співчуття кому небудь. || чим. Пристрасно… … Український тлумачний словник
убол — проход, улица , церк., др. русск. уболъ – то же, также амболъ (Сказ. Антония Новгор.; см. Срезн. I, 20; III, 1116). Заимств. из ср. греч. ἔμβολος крытая улица (начиная с Евстафия, в настоящее время употребляется на Хиосе; см. Амантос, ᾽Аϑηνᾶ .23 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
уболівальник — (вболіва/льник), а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого , що небудь, співчуває комусь. || Пристрасний любитель спортивних змагань … Український тлумачний словник
уболівання — (вболіва/ння), я, с. 1) Гострі переживання, глибокий сум у зв язку з чим небудь, за ким , чим небудь. 2) Велика турбота, піклування про кого , що небудь, пов язані з переживаннями, тривогою … Український тлумачний словник
уболівальник — [ўбол іва/л ниек] = вболівальник ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
